/Files/images/Лапінська.jpgКласний керівник -2015

ОПИС ВИХОВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Тема досвіду: виховний проект «Моя Батьківщина – Україна»

напрям « Із батьківської криниці»

Адреса досвіду: Хрещенівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

Автор досвіду: Лапінська Таміла Віталіївна, учитель української мови та літератури вищої категорії.

Актуальність: зміни в суспільстві щоразу накладають додаткові вимоги стосовно готовності випускника школи як особистості до взаємодії з соціумом, адаптації до нових умов життя. Тому у школі загострюється проблема пошуку оптимальних шляхів розбудови виховного процесу, здатного забезпечити набуття молоддю позитивного соціального досвіду та вироблення стійкої позиції , уміння протистояти суспільним викликам сьогодення. Одним із чинників виховної системи є побудова особистістю власного ціннісно-смислового «образу-Я» . Сьогодні у сучасному житті актуальним є виховання національної самосвідомості учнів, згуртування колективу за допомогою колективних творчих справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне і громадянське виховання, відродження традицій, культури , збереження мови, народу.

Наукові концепції та теорії:

ü Декларація прав дитини; Конвенція про права дитини;

ü Конституція України;

ü Національна програма «Діти України»;

ü Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти;

ü Концепції позашкільної освіти та виховання;

ü Національна доктрина розвитку освіти України в ҲҲІ столітті;

ü Досвід видатних педагогів Я.А. Коменського, К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка, В.С.Сухомлинського

Наукова ідея досвіду: формування свідомого громадянина, патріота, тобто людину з притаманним їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток особи нового типу суверенної держави; удосконалення патріотичного та громадянського виховання підростаючого покоління на традиціях і звичаях українського народу; розвиток творчої особистості шляхом залучення до активної діяльності з вивчення історичної та місцевої літературної спадщини та сучасності, пропагування народної творчості.

Мета досвіду: створення педагогічного проекту з метою розвитку ціннісного ставлення вихованців до суспільства і держави, виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, носій української національної культури; формування творчої особистості, національної свідомості, духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Задачі:

1. Формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати.

2. Забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу.

3. Формування патріотизму, відповідальності за долю нації , держави.

4. Прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні.

5. Виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції.

6. Утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі.

7. Формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря.

8. Забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я.

9. Виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України.

10. Формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

11. Формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою.

12. Розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації.

13. Збереження і продовження українських культурно- історичних традицій.

14. Виховання шанобливого ставлення до рідних святинь.

Форми, методи, прийоми:

· використання інноваційних педагогічних технологій у вихованні;

· пріоритетна роль активних методів виховної діяльності: роз’яснювально – ілюстративні (бесіди, розповіді, повідомлення, диспути, зустрічі, тематичні конференції), дослідницько - пошукові (експедиції, екскурсії, конкурси), ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, дебати, інтелектуальні аукціони;

· традиційні форми роботи (години спілкування, класні збори, свята, операції, виставки - конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (проекти, фестивалі, калейдоскопи, анкети думок, колажі, пошукові операції, акції) застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності.

Наукові джерела:

ü Кацинська Л.Л. Громадянське виховання учнівської молоді: проблеми, досвід: Навчально-методичний посібник. Рівне, 2013;

ü Шелестова Л., Чиренко Н. Виховні години для сучасних дітей. - К.: 2008

ü Юхновський І. По ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті. – К.: 2011;

ü Використання інтегрованих технологій

Результативність:

* майбутній випускник, громадянин-патріот своєї Батьківщини, гуманіст, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах життєдіяльності;

* здорова ( фізично і духовно) людина, творча особистість з розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з почуттям відповідальності за долю України, її народу.

Висновок: в умовах величезних змін в соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови в сфері виховання підростаючого покоління.

Особистість дитини формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об’єктивних і суб’єктивних; природних і суспільних; внутрішніх та зовнішніх; незалежних і залежних від волі і свідомості людей, які діють стихійно або на науковій основі у відповідності до поставленої мети виховання.

Головною метою виховання на сучасному етапі , на мою думку, є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатств духовної культури народу, його соціальної ментальності, своєрідності світогляду. На цій основі формуються особистісні риси громадянина – патріота України, які включають в себе національну свідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту. Саме тому національна спроможність освіти, як наголошується у Державній національній програмі «Освіта

( Україна ҲҲІ століття)» - полягає у невіддільності її від « національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу».

Кiлькiсть переглядiв: 917

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.